Реальна вартість життя експатів у Європі: 8 міст у порівнянні для експатів та цифрових кочівників

Зміст

• Як читати ці європейські бюджети
• Щомісячні бюджети у восьми містах
• Що найбільше змінює бюджет
• Витрати на переїзд та планування доступності
• Компроміси якості життя
• Заключні думки

Переїзд до Європи може здаватися доступним, доки до розрахунку не враховуються депозити за оренду, приватне медичне страхування, податки, плата за навчання та короткострокове житло. Це реалістичне порівняння вартості життя експатів використовує щомісячні оцінки планування для Мадрида, Валенсії, Лісабона, Порту, Мілана, Палермо, Берліна та Лейпцига.

Цифри нижче наведені в євро та відображають комфортний, але не розкішний спосіб життя до сплати податку на прибуток фізичних осіб. Вони передбачають довгострокове житло, регулярний місцевий транспорт, домашнє приготування їжі кілька разів на тиждень та деякі витрати на дозвілля.

Як читати ці європейські бюджети

Найважливішим припущенням є житло. Однокімнатна квартира в центральному районі може коштувати на сотні євро дорожче, ніж аналогічний будинок поблизу метро або залізничного сполучення за межами центру.

Таблиця також не включає плату за навчання в міжнародних школах, володіння автомобілем та великі поїздки. Ці витрати можуть легко додати від 500 до 2000 євро або більше на місяць, залежно від домогосподарства.

Це діапазони планування, а не офіційні середні показники по містах. Національні дані про ціни підтверджують, що Португалія та Іспанія загалом знаходяться нижче Німеччини за загальним рівнем цін на житло, тоді як місцеві ринки житла можуть змінити цю тенденцію в популярних районах для емігрантів. (ssb.no)

Щомісячні бюджети у восьми містах

Одинак-професіонал у Валенсії може планувати наступний щомісячний розподіл:

Ця модель показує, чому оренда в Іспанії Португалії Італії Німеччині більше відрізняється залежно від району, ніж окремо залежно від країни. Центральна орендна плата в Лісабоні може конкурувати з Мадридом, тоді як Порту зазвичай пропонує більше місця за той самий бюджет. У Мілані дороге житло та послуги, але Палермо може суттєво знизити орендну плату. Берлін має гарне транспортне сполучення та доступ до працевлаштування, тоді як Лейпциг часто пропонує кращу цінність для віддалених працівників, яким не потрібно жити в столиці.

Для пар продукти та комунальні послуги не подвоюються, тому спільне проживання створює значну економію. Сім'ї стикаються з протилежною проблемою. Двокімнатне або трикімнатне житло коштує дорожче, і витрати на навчання в Європі, які новоприбулі часто недооцінюють, можуть стати найбільшою витратою після оренди.

Громадський транспорт загалом порівнянний у цих містах, хоча Берлін і Мілан можуть вимагати більших щомісячних асигнувань через ширші зони подорожей. Володіння автомобілем повністю змінює розрахунок, додаючи паливо, страховку, технічне обслуговування, паркування та реєстрацію.

Яка європейська країна найдешевша для експатів?

З цих восьми варіантів Палермо в Італії та Порту в Португалії зазвичай пропонують найнижчі загальні щомісячні бюджети. Палермо особливо привабливий для пенсіонерів та пар, які можуть змиритися з повільнішою бюрократією, спекотнішим літом та меншою кількістю можливостей працевлаштування, орієнтованих на міжнародний ринок.

Порту пропонує гарне транспортне сполучення та сильну міжнародну спільноту, але доступність житла може бути обмеженою. Найдешевший варіант рідко є найкращим, якщо він створює дорогі візові, податкові, медичні або транспортні ускладнення.

Що найбільше змінює бюджет

Оренда, податки та медичне обслуговування – це категорії, які найбільше відрізняються між країнами та типами домогосподарств. Продукти харчування, мобільні послуги, невимушене харчування та основні побутові товари більш порівнянні, хоча імпортні товари можуть бути помітно дорогими всюди.

Сезонність – ще одна серйозна проблема. Короткострокова оренда в Лісабоні, Валенсії чи Палермо може коштувати на 30–100% дорожче влітку, ніж довгострокова оренда, що узгоджується. Цифровим кочівникам слід уникати формування річного бюджету на основі оголошень про оренду на один місяць.

Щодо медичного страхування, європейські експати повинні спочатку визначити, державна чи приватна система якої країни застосовується до них. Покриття залежить від місця проживання, зайнятості, статусу соціального страхування та типу візи, а не лише від громадянства. [Керівництво ЄС щодо медичного покриття під час проживання за кордоном] (https://europa.eu/youreurope/citizens/health/when-living-abroad/health-insurance-cover/index_en.htm) є корисною відправною точкою. (europa.eu)

Комунальні послуги по всій Європі важко порівнювати, оскільки контракти на опалення, кондиціонування повітря, ефективність будівель та енергоспоживання відрізняються. Бюджет €100–€220 на місяць для невеликої квартири, а потім збільште цю цифру для старих будинків, великих сімей або сильного літнього охолодження.

Витрати на переїзд та планування доступності

Перед приїздом врахуйте одноразові витрати, такі як:

• Орендна плата за перший місяць плюс депозит за один або два місяці
• Тимчасове житло під час пошуку оренди
• Авіаквитки та понаднормовий багаж
• Меблі, кухонне обладнання та постільна білизна
• Візові або юридичні витрати
• Засвідчений переклад документів та апостиль
• Місцева реєстрація, податкові номери та карти проживання

Реалістичний початковий фонд часто становить €5000–€12 000 для самотнього переїжджаючого та €12 000–€25 000 для сім'ї.

Мій улюблений калькулятор вартості життя простий:

Required monthly income = living costs + taxes + savings target + annual expenses ÷ 12

Наприклад, якщо парі у Валенсії потрібно 2900 євро на проживання, 700 євро на податки, 500 євро на заощадження та 2400 євро на рік на перельоти та поновлення, необхідний щомісячний дохід становить приблизно 4300 євро.

Чи може хтось жити за кордоном на 1000 доларів на місяць?

Некомфортно в центрі Мадрида, Лісабона, Мілана, Берліна чи Валенсії. Пенсіонер з безкоштовним житлом може обійтися в Палермо чи Порту, але орендарю знадобиться спільне житло, обмежені витрати на відпочинок та ретельне планування охорони здоров'я.

Типовий пакет для експата може включати зарплату, допомогу на житло, медичне страхування, перельоти для переїзду, юридичну підтримку, а іноді й плату за навчання. Віддалені працівники та пенсіонери зазвичай повинні самі фінансувати ці пільги.

Компроміси якості життя

Мадрид та Берлін пропонують більші професійні спільноти та потужні транспортні мережі. Валенсія та Порту забезпечують більш спокійний темп життя, менші бюджети та легший доступ до життя на свіжому повітрі. Мілан підходить людям, які цінують міжнародний бізнес, культуру та швидке сполучення, тоді як Палермо пропонує теплоту та доступність з меншою адміністративною послідовністю.

Мова має значення всюди. Англійська може допомогти вам у коворкінгах та групах експатів, але іспанська, португальська, італійська або німецька значно полегшать банківські справи, охорону здоров'я, ремонт та довгострокову дружбу.

Для ширшого порівняння податків та віз я також рекомендую переглянути Іспанія проти Португалії проти Італії проти Німеччини для експатів перед вибором місця призначення.

Заключні думки

Найдешевше місто не є автоматично найдоступнішим. Нижча орендна плата може бути компенсована слабким транспортом, приватною медичною допомогою, платою за навчання, податками або повторними короткостроковими переїздами. Складіть свій щомісячний бюджет за кордон відповідно до способу життя, який ви насправді хочете, а потім додайте від 10% до 15% резерву на непередбачені випадки.

Використовуйте ці цифри як відправну точку, перевірте свій дохід або пенсію в кожному місті та перевірте візові та податкові правила, перш ніж підписувати договір оренди або бронювати квиток в один бік.